It was the best of times, it was the worst of times, it was the age of wisdom, it was the age of foolishness, it was the epoch of belief, it was the epoch of incredulity, it was the season of Light, it was the season of Darkness, it was the spring of hope, it was the winter of despair,

Це був найкращий час, це був найгірший час, це був вік мудрості, це був вік нерозсудливості, це була ера віри, це була ера невіри, це був сезон Світла, це був сезон Темряви, це була весна надії, це була зима відчаю,

we had everything before us, we had nothing before us, we were all going direct to Heaven, we were all going direct the other way—in short, the period was so far like the present period, that some of its noisiest authorities insisted on its being received, for good or for evil, in the superlative degree of comparison only.

ми мали все перед собою, ми не мали нічого перед собою, ми всі прямували до Неба, ми всі прямували в протилежному напрямку — коротко кажучи, цей період був настільки схожий на сучасний, що деякі з його найгучніших представників наполягали на тому, що його слід сприймати, на добро чи на зло, лише в найвищому ступені порівняння.

There were a king with a large jaw and a queen with a plain face, on the throne of England; there were a king with a large jaw and a queen with a fair face, on the throne of France.

На троні Англії був король з великим підборіддям і королева з простою зовнішністю; на троні Франції був король з великим підборіддям і королева з красивим обличчям.

In both countries it was clearer than crystal to the lords of the State preserves of loaves and fishes, that things in general were settled for ever.

У обох країнах для правителів, які зберігали запаси хліба та риби, було абсолютно очевидно, що все в цілому було встановлено назавжди.

It was the year of Our Lord one thousand seven hundred and seventy-five.

Це був 1775-й рік нашої ери.

Spiritual revelations were conceded to England at that favoured period, as at this.

У цей сприятливий період, як і зараз, Англії були дані духовні одкровення.

Mrs. Southcott had recently attained her five-and-twentieth blessed birthday, of whom a prophetic private in the Life Guards had heralded the sublime appearance by announcing that arrangements were made for the swallowing up of London and Westminster.

Місіс Сауткотт нещодавно відзначила свій двадцять п'ятий благословенний день народження, про якому пророчий солдат із Гвардійського полку оголосив, що були вжиті заходи для поглинання Лондона та Вестмінстера.

Even the Cock-lane ghost had been laid only a round dozen of years, after rapping out its messages, as the spirits of this very year last past (supernaturally deficient in originality) rapped out theirs.

Навіть привид Кок-Лейн був упокоєний лише десять років тому, після того, як він передавав свої повідомлення, як і духи цього останнього року (які не вирізнялися оригінальністю).

Mere messages in the earthly order of events had lately come to the English Crown and People, from a congress of British subjects in America: which, strange to relate, have proved more important to the human race than any communications yet received through any of the chickens of the Cock-lane brood.

Нещодавно англійська корона та народ отримали повідомлення від конгресу британських підданих у Америці про події на Землі, які, як не дивно, виявилися більш важливими для людства, ніж будь-які повідомлення, отримані від привидів Кок-Лейнського роду.

France, less favoured on the whole as to matters spiritual than her sister of the shield and trident, rolled with exceeding smoothness down hill, making paper money and spending it.

Франція, менш сприятлива загалом у духовних питаннях, ніж її сестра зі щитом і тризубом, плавно котилася вниз, випускаючи паперові гроші та витрачаючи їх.

Under the guidance of her Christian pastors, she entertained herself, besides, with such humane achievements as sentencing a youth to have his hands cut off, his tongue torn out with pincers, and his body burned alive, because he had not kneeled down in the rain to do honour to a dirty procession of monks which passed within his view, at a distance of some fifty or sixty yards.

Під керівництвом своїх християнських пасторів вона розважала себе такими гуманними досягненнями, як засудження юнака до відрізання рук, виривання язика щипцями та спалення заживо за те, що він не вклонився брудному процесіону ченців, який проходив перед ним на відстані близько п'ятдесяти чи шістдесяти ярдів.

It is likely enough that, rooted in the woods of France and Norway, there were growing trees, when that sufferer was put to death, already marked by the Woodman, Fate, to come down and be sawn into boards, to make a certain movable framework with a sack and a knife in it, terrible in history.

Ймовірно, коли цього страждальця було страчено, у лісах Франції та Норвегії вже росли дерева, позначені Лісовиком, Долею, для того, щоб їх зрізали та зробили з них певну рухому конструкцію з мішком і ножем, яка стала сумнозвісною в історії.

It is likely enough that in the rough outhouses of some tillers of the heavy lands adjacent to Paris, there were sheltered from the weather that very day, rude carts, bespattered with rustic mire, snuffed about by pigs, and roosted in by poultry, which the Farmer, Death, had already set apart to be his tumbrils of the Revolution.

Ймовірно, у того ж дня у грубих сараях деяких фермерів із важких земель поруч із Парижем були захищені від негоди прості візки, покриті сільським брудом, обнюхані свинями та заселені птахами, які Фермер, Смерть, уже виділив для своїх революційних візків.

But that Woodman and that Farmer, though they work unceasingly, work silently, and no one heard them as they went about with muffled tread: the rather, forasmuch as to entertain any suspicion that they were awake, was to be atheistical and traitorous.

Але цей Лісовик і цей Фермер, хоча вони працюють невпинно, працюють мовчанно, і ніхто не чує їх кроків на затемнених доріжках; та навіть припускати, що вони не сплять, означало б бути атеїстом і зрадником.

In England, there was scarcely an amount of order and protection to justify much national boasting.

В Англії навряд чи існувало достатньо порядку та захисту, щоб виправдати багато національної гордості.

Daring burglaries by armed men, and highway robberies, took place in the capital itself every night; families were publicly cautioned not to go out of town without removing their furniture to upholsterers’ warehouses for security;

Сміливі крадіжки озброєними людьми та пограбування на дорогах відбувалися у столиці щоночі; сім'ям публічно радили не виїжджати з міста, не залишаючи свої меблі на зберігання у складах оббивальників для безпеки;

the highwayman in the dark was a City tradesman in the light, and, being recognised and challenged by his fellow-tradesman whom he stopped in his character of “the Captain,” gallantly shot him through the head and rode away;

розбійник у темряві був міським торговцем у світлі, і, будучи впізнаний та викликаний своїм колегою-торговцем, якого він зупинив у своїй ролі "Капітана", він галантно застрелив його в голову і поїхав далі;

the mail was waylaid by seven robbers, and the guard shot three dead, and then got shot dead himself by the other four, “in consequence of the failure of his ammunition:” after which the mail was robbed in peace;

поштовий вагон був захоплений сімома грабіжниками, а охоронець застрелив трьох із них, а потім сам був застрелений іншими чотирма "через нестачу боєприпасів": після чого поштовий вагон був пограбований спокійно;

that magnificent potentate, the Lord Mayor of London, was made to stand and deliver on Turnham Green, by one highwayman, who despoiled the illustrious creature in sight of all his retinue;

той величний правитель, лондонський лорд-мер, був змушений стояти та віддавати свої скарби на Тернхем-Грін одному розбійнику, який позбавив цього видатного персонажа у присутності всього його свити;

prisoners in London gaols fought battles with their turnkeys, and the majesty of the law fired blunderbusses in among them, loaded with rounds of shot and ball;

в'язні лондонських в'язниць вели бої зі своїми наглядачами, а представники закону стріляли у них із рушниць, заряджених дробом і кулями.

thieves snipped off diamond crosses from the necks of noble lords at Court drawing-rooms; musketeers went into St. Giles’s, to search for contraband goods, and the mob fired on the musketeers, and the musketeers fired on the mob, and nobody thought any of these occurrences much out of the common way.

злодії зривали алмазні хрести з ший нобельних лордів у прийомних дворах; мушкетери заходили у Сент-Джайлз у пошуках контрабандних товарів, а натовп стріляв у мушкетерів, а мушкетери стріляли у натовп, і ніхто не вважав жодну з цих подій надто незвичною.

In the midst of them, the hangman, ever busy and ever worse than useless, was in constant requisition;

А посеред цього постійно був зайнятий і більш ніж непотрібний кат;

now, stringing up long rows of miscellaneous criminals; now, hanging a housebreaker on Saturday who had been taken on Tuesday; now, burning people in the hand at Newgate by the dozen, and now burning pamphlets at the door of Westminster Hall; to-day, taking the life of an atrocious murderer, and to-morrow of a wretched pilferer who had robbed a farmer’s boy of sixpence.

тепер він вішав довгі ряди різних злочинців; тепер він вішав крадія будинку в суботу, якого заарештували у вівторок; тепер він спалював людей на Ньюгейт десятками, а тепер спалював брошури біля входу у Вестмінстерський зал; сьогодні він забирав життя жорстокого вбивці, а завтра – нещасного крадія, який обікрав фермерського хлопця на шість пенні.

All these things, and a thousand like them, came to pass in and close upon the dear old year one thousand seven hundred and seventy-five.

Всі ці речі та тисячі подібних до них відбувалися у та наприкінці дорогого старого 1775-го року.

Environed by them, while the Woodman and the Farmer worked unheeded, those two of the large jaws, and those other two of the plain and the fair faces, trod with stir enough, and carried their divine rights with a high hand.

Оточувані ними, в той час як Лісоруб та Фермер працювали непомічено, ті двоє з великими щелепами та ті інші двоє з простими та красивими обличчями, крокували достатньо енергійно і високо несли свої божественні права.

Thus did the year one thousand seven hundred and seventy-five conduct their Greatnesses, and myriads of small creatures—the creatures of this chronicle among the rest—along the roads that lay before them.

Таким чином 1775-й рік керував своїми Величностями та мільйонами маленьких істот – істот цього літопису серед інших – на дорогах, що лежали перед ними.