Welk een onbedachtzaame eisch, Vriendin! -

Який нерозсудливий запит, подруго! -

Hoe!

Як!

mijne julia in 't openbaar verschijnen?

щоб моя Джулія з'явилася на публіці?

en gij - gij, die alles op mij vermoogt - dit van mij vorderen? -

а ти - ти, який усе на мене покладаєш - вимагаєш цього від мене? -

Waarlijk, dit heet een misbruik van zijne magt te maken.

Справді, це називається зловживанням владою.

Bedenk toch een oogenblik wat mij aanleiding gegeven heeft om deeze weinige bladen te vervaardigen, en beslis zelve of er toen het doelwit bij kon zijn van ze ooit gemeen te maken? -

Подумай на хвилину, що спонукало мене написати ці кілька сторінок, і виріши сама, чи міг я тоді мати намір зганьбити їх? -

Gij herinnert u ligt nog de dichterlijke partij, die gij, voor twee jaaren, aan eenige uwer beste Vrienden en Vriendinnen op uw vermaaklijk Landgoed gaaft? -

Ти напевно пам'ятаєш ту поетичну вечірку, яку ти влаштувала для своїх найкращих друзів і подруг у своєму чудовому маєтку два роки тому? -

De vermoeiende hette van dien dag deed u, die altijd op het genoegen van anderen bedacht zijt, op eene wijze, die men geen' wederstand kan bieden, aanhouden om er den nacht bij te voegen.

Виснажливий спекотний день змусив тебе, завжди заклопотану задоволенням інших, залишитися на ніч у їхньому товаристві, і не було ніякої можливості протистояти цьому.

Nooit zal ik dien verrukkelijken nacht vergeten!

Я ніколи не забуду тій чудовій ночі!

Hij was de schoonste, dien ik immer zag. -

Він був найгарнішим, кого я коли-небудь бачила. -

Nog kan ik mij verbeelden in uw donker Prieel aan den oever van den Rhijn te zitten, en deezen stroom door de maan bij streeken verlicht te zien.

Я досі можу уявити себе, сидячи у твоєму темному альтанці на березі Рейну і спостерігаючи, як місячне світло освітлює цю річку.

Geen blaadje verroerde zich. -

Жоден листок не рухався. -

't Is in zulke oogen-blikken, dat het hart zich, onder 't genot der strelendste kalmte, vertedert. -

Саме в такі моменти серце, насолоджуючись найніжнішим спокоєм, закохується. -

Wij kwamen in een vriendlijk verschil over de Liefde.

Ми погодилися з дружньою різкою думкою про кохання.

Ik had bijna elk tegen mij - Gij alleen, bevallige Sophie! koost mijne zijde.

Майже всі були проти мене - тільки ти, чарівна Софі! Була на моєму боці.

Aan welken kant zich de waarheid ook bevond, dit is zeker, wij dachten meer verheven over de Liefde, dan onze tegenstrevers.

Незалежно від того, на чиєму боці була правда, ми, безумовно, думали про кохання більш високо, ніж наші супротивники.

Ons gesprek liep ten einde en gij vorderde toen van mij, dat ik mijne gedachten omtrent de Liefde in een tafreel van twee gevoelige harten ontwikkelen zou. -

Наша розмова закінчилася, і ти тоді попросив мене розвинути мої думки про кохання в сцені двох чутливих сердець. -

Ben ik geschikt om u iets te weigeren? -

Чи я можу тобі щось відмовити? -

Mijne julia ontving haar aanwezen, en naauwlijks heb ik aan uwen eersten eisch voldaan, of gij voegt er eenen tweeden, die veel zwaarer is, bij - Gij wilt dat julia in het licht trede.

Моя Юлія прийняла твою пропозицію, і ледве я задовольнив твою першу вимогу, як ти додаєш другу, набагато важливішу - ти хочеш, щоб Юлія вийшла на світло.

Begrijp toch wat ik wage met u te gehoorzamen! -

Зрозумій, на що я наважуся, щоб тобі підкорятися! -

Aan wie zal mijn Schilderij behagen? -

Кому сподобається мій малюнок? -

Aan Sophie? ja!

Софі? Так!

en aan die weinigen, die haar gelijken, die zulk een schoon, gevoelig, hart in haaren boezem dragen.

і тим небагатьом, хто схожий на неї, хто носить таке чисте, чутливе серце у своєму серці.

Ach!

Ах!

ik gevoel het al te wel, mijne julia is niet voor de achtiende eeuw geschikt.

Я добре розумію, що моя Юлія не підходить для вісімнадцятого століття.

Een eenvouwdig tafreel van twee tedere harten, die oprecht beminnen, zo als onze Voorouders, waar van wij de eigenschappen zo zeer beginnen te haten, mooglijk voor eenige honderd jaaren bemind hebben, zie daar mijne geheele julia!

Проста сцена двох ніжних сердець, які щиро люблять один одного, як це робили наші предки, чиї якості ми так ненавидимо, можливо, любили один одного кілька сотень років тому - ось уся моя Юлія!

Geen verleidende Gebeurtenissen, geen onverwachte toevallen - geen enkel bekoorlijk Nietje zelfs! - verzekert mij van de goedkeuring van 't gemeen.

Ніякі спокусливі події, ніякі несподівані збіги - навіть ніякі чарівні дрібниці! - не гарантують мені схвалення з боку простолюду.

Voeg hier bij, dat ik eene Liefde predike, die zonder de deugd niet bestaat. -

Додай до цього, що я проповідую любов, яка не існує без доброчесності. -

Ach!

Ах!

dit laatste bederft alles! - Men zal lagchen en het zal met mij gedaan zijn. -

Це останнє псує все! - Люди будуть сміятися, і на цьому мені настане кінець. -

Nu, Vriendin!

Ну, подружко!

wat zegt gij? -

Що ти скажеш? -

Gij begrijpt dit alles en echter volhardt gij bij uwen eisch. -

Ти розумієш усе це, і все ж наполягаєш на своїй вимозі. -

Welaan!

Ну що ж!

ik zal gehoorzamen.

Я підкоряюся.

Ten minsten - en dit alleen is toejuiching genoeg - ten minsten zal Sophie mij met haare goedkeuring belonen, en elk, die gelukkig genoeg is van haar te kennen, zal overtuigd zijn, dat mijne julia geen wezen van verbeelding is. - -

Принаймні - і цього достатньо, щоб мене похвалити - принаймні Софі нагородить мене своєю схвалою, і кожен, кому пощастило її знати, буде переконаний, що моя Джулія не є продуктом уяви. - -