Eu chamo-me Theodoro―e fui amanuense do Ministerio do Reino.

Мене звуть Теодор, і я був секретарем Міністерства Королівства.

N'esse tempo vivia eu á travessa da Conceição n.º 106, na casa d'hospedes da D. Augusta, a esplendida D. Augusta, viuva do major Marques.

У той час я жив на Травеса-да-Консейшун, 106, в гостьовому будинку донни Аугусти, чудової вдови майора Маркеса.

Tinha dois companheiros: o Cabrita, empregado na Administração do bairro central, esguio e amarello como uma tocha d'enterro; e o possante, o exuberante tenente Couceiro, grande tocador de viola franceza.

У мене було двоє друзів: Кабріта, працівник адміністрації центрального району, худорлявий і засмучений, як факел на похорон; і сильний, ексцентричний лейтенант Кушейру, чудовий гравець на французьку гітару.

A minha existencia era bem equilibrada e suave.

Моє життя було доволі збалансованим і спокійним.

Toda a semana, de mangas de lustrina á carteira da minha repartição, ia lançando, n'uma formosa letra cursiva, sobre o papel Tojal do Estado, estas phrases faceis: «Ill.mo e Exc.mo Snr.

Кожен тиждень, від бланків до звітів у моєму відділі, я записував цими красивими курсивними літерами на державному папері Тохаль такі прості фрази: "Шановний і достойний пан".

―Tenho a honra de communicar a V. Exc.ª...

―Маю честь повідомити Вам...

Tenho a honra de passar ás mãos de V. Exc.ª, Ill.mo e Exc.mo Snr...»

Маю честь передати у Ваші руки, шановний і достойний пан...»

Aos domingos repousava: installava-me então no canapé da sala de jantar, de cachimbo nos dentes, e admirava a D. Augusta, que, em dias de missa, costumava limpar com clara d'ovo a caspa do tenente Couceiro.

У неділю я відпочивав: сідав на диван у їдальні, з трубкою в зубах, і милувався донною Аугустою, яка в дні меси зазвичай чистила лупу лейтенанта Кушейру яєчним білком.

Esta hora, sobretudo no verão, era deliciosa: pelas janellas meio cerradas penetrava o bafo da soalheira, algum repique distante dos sinos da Conceição Nova, e o arrulhar das rolas na varanda;

Цей час, особливо влітку, був чудовим: через напівзакриті вікна проникав запах сонця, лунали далекі дзвіни Нової Консейшун, а на балконі чулось щебетання голубів.

a monotona susurração das moscas balançava-se sobre a velha cambraia, antigo véo nupcial da Madame Marques, que cobria agora no aparador os pratos de cerejas bicaes;

Монатонне дзижчання мух розносилося по старовинній спальні, колишньому весільному одязі мадам Маркес, яка тепер прикривала на серванті тарілки з вишневими кісточками.

pouco a pouco o tenente, envolvido n'um lençol como um idolo no seu manto, ia adormecendo, sob a fricção molle das carinhosas mãos da D. Augusta; e ella, arrebitando o dedo minimo branquinho e papudo, sulcava-lhe as rêpas lustrosas com o pentesinho dos bichos...

Поступово лейтенант, загорнутий у простирадло, як ідол у своєму мантії, засипав під ніжними дотиками донної Аугусти, а вона, загнувши малесенький білошкірий пальчик, розчісувала його блискучі завитки маленьким гребінцем для тварин...

Eu então, enternecido, dizia á deleitosa senhora:

Тоді я, зворушений, говорив приємній пані:

―Ai D. Augusta, que anjo que é!

―О, донна Аугуста, який же ви ангел!

Ella ria; chamava-me enguiço!

Вона сміялася; називала мене наївним!

Eu sorria, sem me escandalisar.

Я посміхався, не ображаючись.

Enguiço era com effeito o nome que me davam na casa―por eu ser magro, entrar sempre as portas com o pé direito, tremer de ratos, ter á cabeceira da cama uma lithographia de Nossa Senhora das Dôres que pertencera á mamã, e corcovar.

Насправді "наївний" було моє прізвисько в домі – за те, що я був худорлявий, завжди входив у двері правою ногою, боявся мишей, спав з літографією Богородиці Скорботної на подушці, яка колись належала моїй матері, і був трохи кривий.

Infelizmente corcóvo―do muito que verguei o espinhaço, na Universidade, recuando como uma pêga assustada diante dos senhores Lentes; na repartição, dobrando a fronte ao pó perante os meus Directores Geraes.

На жаль, кривий – через те, що я так сильно згинав спину в університеті, відступаючи, як перелякана кобила, перед панами Лентес; на роботі, схиляючи голову в пилу перед моїми генеральними директорами.

Esta attitude de resto convém ao bacharel; ella mantem a disciplina n'um Estado bem organisado; e a mim garantia-me a tranquillidade dos domingos, o uso d'alguma roupa branca, e vinte mil reis mensaes.

Така поведінка, до речі, властива бакалавру; вона підтримує дисципліну в добре організованій державі; а мені вона гарантувала спокій у неділю, можливість носити білу одяг і щомісяця отримувати двадцять тисяч реалів.

Não posso negar, porém, que n'esse tempo eu era ambicioso―como o reconheciam sagazmente a Madame Marques e o lepido Couceiro.

Але не можу заперечувати, що в той час я був амбітним – як проникливо зауважили мадам Маркес і проворний Кусейро.

Não que me revolvesse o peito o appetite heroico de dirigir, do alto d'um throno, vastos rebanhos humanos;

Не те, щоб у мене вирував героїчний запал керувати з висоти трону великими людськими масами;

não que a minha louca alma jámais aspirasse a rodar pela Baixa em trem da Companhia, seguida d'um correio choitando;―mas pungia-me o desejo de poder jantar no Hotel Central com Champagne, apertar a mão mimosa de viscondessas, e, pelo menos duas vezes por semana, adormecer, n'um extasi mudo, sobre o seio fresco de Venus.

не те, що моя божевільна душа коли-небудь прагнула їздити на трамваї компанії по Нижньому місту, супроводжувана дзвінким поштовим дзвінком; але мене мучило бажання обідати в готелі Central із шампанським, тиснути руки чарівним віконтесам і, принаймні двічі на тиждень, засипати в беззвучному екстазі на ніжних грудях Венери.

Oh! moços que vos dirigieis vivamente a S. Carlos, atabafados em paletots caros onde alvejava a gravata de soirée! Oh!

О! юнаки, які так живо направлялися до S. Carlos, задихаючись у дорогих пальто, де виблискував вечірній краватка! О!

tipoias, apinhadas de andaluzas, batendo galhardamente para os touros―quantas vezes me fizestes suspirar!

коні, наповнені андалузькими конями, відважно бігаючи навколо биків – як часто ви змушували мене зітхати!

Porque a certeza de que os meus vinte mil reis por mez e o meu geito encolhido de enguiço me excluiam para sempre d'essas alegrias sociaes vinha-me então ferir o peito―como uma frecha que se crava n'um tronco, e fica muito tempo vibrando!

Адже усвідомлення того, що мої двадцять тисяч реалів на місяць і мій кривий хребет назавжди виключали мене з цих соціальних задоволень, пронизувало моє серце – як стріла, яка врізається в стовбур і довго вібрує!

Ainda assim, eu não me considerava sombriamente um «pária».

Тим не менш, я не вважав себе похмуро «вигнанцем».

A vida humilde tem doçuras: é grato, n'uma manhã de sol alegre, com o guardanapo ao pescoço, diante do bife de grelha, desdobrar o Diario de Noticias;

Просте життя має свої солодощі: приємно в сонячний ранок із серветкою на шиї, перед смаженим біфштеком, розгортати Diario de Noticias.

pelas tardes de verão, nos bancos gratuitos do Passeio, gozam-se suavidades de idyllio; é saboroso á noite no Martinho, sorvendo aos goles um café, ouvir os verbosos injuriar a patria...

Влітку після обіду на безкоштовних лавках Passeio можна насолоджуватися ідилією; смачно ввечері в Martinho, попиваючи каву, слухати красномовні лайки на адресу батьківщини...

Depois, nunca fui excessivamente infeliz―porque não tenho imaginação: não me consumia, rondando e almejando em torno de paraisos ficticios, nascidos da minha propria alma desejosa como nuvens da evaporação d'um lago; não suspirava, olhando as lucidas estrellas, por um amor á Romeo, ou por uma gloria social á Camors.

Крім того, я ніколи не був надто нещасним – тому що у мене немає уяви: я не мучився, блукаючи і мріючи про вигадані раєси, народжені моєю власною бажаючою душею, як хмари з випаровування озера; я не зітхав, дивлячись на світлі зірки, про любов до Ромео або про соціальну славу Каморса.

Sou um positivo.

Я позитивний.

Só aspirava ao racional, ao tangivel, ao que já fôra alcançado por outros no meu bairro, ao que é accessivel ao bacharel.

Я просто прагнув до раціонального, до дотичного, до того, чого вже досягли інші в моєму районі, до того, що доступно бакалавру.

E ia-me resignando, como quem a uma table d'hôte mastiga a bucha de pão secco á espera que lhe chegue o prato rico da Charlotte russe.

І я змирився, як той, хто на вечері жує сухий хліб, чекаючи, коли йому подадуть смачний десерт із російським кремом.

As felicidades haviam de vir: e para as apressar eu fazia tudo o que devia como portuguez e como constitucional:―pedia-as todas as noites a Nossa Senhora das Dôres, e comprava decimos da loteria.

Щастя мало прийти: і щоб прискорити його, я робив все, що повинен був робити як португалець і як конституціоналіст: – я щоночі просив про це Нашу Леді Скорботи і купував лотерейні квитки.

No entanto procurava distrahir-me.

Тим не менш, я намагався розважати себе.

E como as circumvoluções do meu cerebro me não habilitavam a compôr odes, á maneira de tantos outros ao meu lado que se desforravam assim do tedio da profissão;

І оскільки звивини мого мозку не дозволяли мені складати оді, як багато інших поруч зі мною, які таким чином розважалися від нудьги професії;

como o meu ordenado, paga a casa e o tabaco, me não permittia um vicio―tinha tomado o habito discreto de comprar na feira da Ladra antigos volumes desirmanados, e á noite, no meu quarto, repastava-me d'essas leituras curiosas.

оскільки моя зарплата, яка платила за житло і тютюн, не дозволяла мені мати захоплення – я взяв звичку тихенько купувати на барахолці старі забуті томи, і ввечері в своїй кімнаті я насолоджувався цими цікавими читаннями.

Eram sempre obras de titulos ponderosos: Galera da Innocencia, Espelho Milagroso, Tristeza dos Mal Desherdados...

Це завжди були твори з вагомими назвами: "Галера невинності", "Чудове дзеркало", "Смуток нещасних"...

O typo venerando, o papel amarellado com picadas de traça, a grave encadernação freiratica, a fitinha verde marcando a pagina―encantavam-me!

Шляхетний шрифт, пожовкла від молі папір, серйозна фреатарська обкладинка, зелена стрічка, яка позначала сторінку – все це зачаровувало мене!

Depois, aquelles dizeres ingenuos em letra gorda davam uma pacificação a todo o meu sêr, sensação comparavel á paz penetrante d'uma velha cêrca de mosteiro, na quebrada d'um valle, por um fim suave de tarde, ouvindo o correr d'agua triste...

Потім ті наївні висловлювання жирним шрифтом давали спокій всьому моєму єству, почуття, порівнянне з проникним спокоєм старої монастирської огорожі в долині, де в м'який кінець дня чути сумний плеск води...

Uma noite, ha annos, eu começára a lêr, n'um d'esses in-folios vetustos, um capitulo intitulado Brecha das Almas; e ia cahindo n'uma somnolencia grata, quando este periodo singular se me destacou do tom neutro e apagado da pagina, com o relevo d'uma medalha d'ouro nova brilhando sobre um tapete escuro: copío textualmente:

Одного разу, багато років тому, я почав читати в одному з цих старовинних фоліантів розділ під назвою "Бреша душ"; і я починав занурюватися в приємну сонливість, коли цей незвичайний період виділився на тлі нейтрального і тьмяного тексту, як блиск нової золотої медалі на темному килимі: я копіюю текст дослівно:

«No fundo da China existe um Mandarim mais rico que todos os reis de que a Fabula ou a Historia contam.

"У глибині Китаю є мандарин, багатший за всіх королів, про яких розповідають казки або історії.

D'elle nada conheces, nem o nome, nem o semblante, nem a sêda de que se veste.

Ви нічого не знаєте про нього, ні його ім'я, ні його обличчя, ні одяг, в якому він одягнений.

Para que tu herdes os seus cabedaes infindaveis, basta que toques essa campainha, posta a teu lado, sobre um livro.

Щоб успадкувати його нескінченні багатства, достатньо натиснути на цей дзвоник, розміщений поруч із вами на книзі".

Elle soltará apenas um suspiro, n'esses confins da Mongolia.

Він видасть лише зітхання в цих віддалених куточках Монголії".

Será então um cadaver: e tu verás a teus pés mais ouro do que póde sonhar a ambição d'um avaro.

Тоді він стане трупом; і ви побачите біля своїх ніг більше золота, ніж могла собі уявити жадоба скарбів.

Tu, que me lês e és um homem mortal, tocarás tu a campainha?»

Ви, хто читаєте мене і є смертною людиною, чи задзвоните ви на цей дзвоник?"

Estaquei, assombrado, diante da pagina aberta: aquella interrogação «homem mortal, tocarás tu a campainha?»

Я застиг, зачарований, перед відкритою сторінкою: це питання "смертна людино, чи задзвониш ти на цей дзвоник?".

parecia-me facêta, picaresca, e todavia perturbava-me prodigiosamente.

Воно здавалося мені простим, дотепним, і все ж воно неймовірно турбувало мене.

Quiz lêr mais; mas as linhas fugiam, ondeando como cobras assustadas, e no vazio que deixavam, d'uma lividez de pergaminho, lá ficava, rebrilhando em negro, a interpellação estranha―«tocarás tu a compainha?»

Я хотів прочитати далі; але рядки тікали, звиваючись, як налякані змії, і в порожнечі, яку вони залишили, на папері блідого кольору, залишалося сяяти дивним питанням - "чи задзвониш ти на цей дзвоник?".

Se o volume fosse d'uma honesta edição Michel-Levy, de capa amarella, eu, que por fim não me achava perdido n'uma floresta de ballada allemã, e podia da minha sacada vêr branquejar á luz do gaz o correame da patrulha―teria simplesmente fechado o livro, e estava dissipada a allucinação nervosa.

Якби цей том був чесним виданням Мішеля-Леві в жовтій обкладинці, я, який зрештою не заблукав у лісі німецької балади і міг бачити в світлі газу блиск ременів патрульних - просто закрив би книгу, і нервова галюцинація розсіялася б.

Mas aquelle sombrio in-folio parecia estalar magia; cada letra affectava a inquietadora configuração d'esses signaes da velha cabala, que encerram um attributo fatidico; as virgulas tinham o retorcido petulante de rabos de diabinhos, entrevistos n'uma alvura de luar;

Але цей похмурий фоліант, здавалося, випромінював магію; кожна літера нагадувала тривожні фігури старовинної кабали, що містять фатальний атрибут; розділові знаки мали викривлену зухвалість хвостиків маленьких дияволів, які проблискували в світлі місяця.

no ponto d'interrogação final eu via o pavoroso gancho com que o Tentador vai fisgando as almas que adormeceram sem se refugiar na inviolavel cidadella da Oração!...

У фінальному знаку питання я бачив страшний гак, яким спокуситель ловить душі, що заснули, не сховавшись у недоторканній фортеці Молитви!...

Uma influencia sobrenatural apoderando-se de mim, arrebatava-me devagar para fóra da realidade, do raciocinio:

Якийсь надприродний вплив охопив мене і повільно виривав мене з реальності, з раціонального мислення:

e no meu espirito foram-se formando duas visões―d'um lado um Mandarim, decrepito, morrendo sem dôr, longe, n'um kiosque chinez, a um ti-li-tin de campainha; do outro toda uma montanha de ouro scintillando aos meus pés!

і в моєму розумінні сформувалися дві візії - з одного боку мандарин, зів'ялий, помираючи безболісно, далеко, в китайському кіоску, на звук дзвоника; з іншого боку - ціла гора золота, що сяє біля моїх ніг!

Isto era tão nitido, que eu via os olhos obliquos do velho personagem embaciarem-se, como cobertos d'uma tenue camada de pó; e sentia o fino tinir de libras rolando juntas.

Це було так ясно, що я бачив, як очі старого персонажа затуманилися, наче покриті тонким шаром пилу; і я відчував тонкий дзвін срібних монет, що котилися разом.

E immovel, arripiado, cravava os olhos ardentes na campainha, pousada pacatamente diante de mim sobre um diccionario francez―a campainha prevista, citada no mirifico in-folio...

І нерухомо, з трепетом, я втупив очі в дзвінок, спокійно розташований переді мною на французькому словнику - дзвінок, передбачений, згаданий у чудовому фоліанті...

Foi então que, do outro lado da mesa, uma voz insinuante e metallica me disse, no silencio:

Саме тоді з іншого боку столу запальний, металевий голос сказав мені в тиші:

―Vamos, Theodoro, meu amigo, estenda a mão, toque a campainha, seja um forte!

- Ну, Теодоро, мій друже, простягни руку, натисни на дзвінок, будь смілим!

O abat-jour verde da vela punha uma penumbra em redor.

Зелене абажур свічки наповнювало все навколо півтінню.

Ergui-o, a tremer.

Я підняв його, тремтячи.

E vi, muito pacificamente sentado, um individuo corpulento, todo vestido de preto, de chapéo alto, com as duas mãos calçadas de luvas negras gravemente apoiadas ao cabo d'um guarda-chuva.

І я побачив, як спокійно сидить потужна людина, одягнена в чорне, у високому капелюсі, з обома руками в чорних рукавичках, серйозно спираючись на ручку парасольки.

Não tinha nada de phantastico.

Не було нічого фантастичного.

Parecia tão contemporaneo, tão regular, tão classe-média como se viesse da minha repartição...

Він виглядав так сучасно, так нормально, так середньокласово, ніби він прийшов із мого офісу...

Toda a sua originalidade estava no rosto, sem barba, de linhas fortes e duras; o nariz brusco, d'um aquilino formidavel, apresentava a expressão rapace e atacante d'um bico d'aguia; o córte dos labios, muito firme, fazia-lhe como uma bocca de bronze; os olhos, ao fixar-se, assemelhavam dois clarões de tiro, partindo subitamente d'entre as sarças tenebrosas das sobrancelhas unidas;

Вся його оригінальність була в обличчі, без бороди, з сильними, жорсткими рисами; гострий ніс, як у грізного орла, виказував хижацьку, наступальну природу орлиного дзьоба; дуже твердий контур губ надавав йому вигляду бронзових уст; очі, коли вони фіксувалися, нагадували два промені світла, раптово вириваючись із темних зарощів з'єднаних брів;

era livido―mas, aqui e além na pelle, corriam-lhe raiações sanguineas como n'um velho marmore phenicio.

його обличчя було блідим, але тут і там на шкірі проступали смуги крові, як на старому фінікійському мармурі.

Veio-me á idéa de repente que tinha diante de mim o Diabo: mas logo todo o meu raciocinio se insurgiu resolutamente contra esta imaginação.

Раптово мені здалося, що переді мною Диявол; але відразу вся моя логіка рішуче заперечила цю думку.

Eu nunca acreditei no Diabo―como nunca acreditei em Deus.

Я ніколи не вірив у Диявола, так само як і не вірив у Бога.

Jámais o disse alto, ou o escrevi nas gazetas, para não descontentar os poderes publicos, encarregados de manter o respeito por taes entidades:

Я ніколи не говорив про це вголос і не писав про це в газетах, щоб не засмучувати державні органи, відповідальні за підтримання поваги до таких сутностей:

mas que existam estes dois personagens, velhos como a Substancia, rivaes bonacheirões, fazendo-se mutuamente pirraças amaveis,―um de barbas nevadas e tunica azul, na toilette do antigo Jove, habitando os altos luminosos, entre uma côrte mais complicada que a de Luiz XIV; e o outro enfarruscado e manhoso, ornado de cornos, vivendo nas chammas inferiores, n'uma imitação burgueza do pitoresco Plutão―não acredito.

але що існують ці дві особистості, старі як сама Субстанція, добродушні суперники, які роблять один одному милі витівки, — один із сніговими бородами і в синій тозі, в одязі стародавнього Юпітера, населяючи світлові висоти, серед двору, більш заплутаного, ніж у Людовіка XIV; а інший, похмурий і хитрий, прикрашений рогами, живучи в нижніх вогнях, в буржуазній імітації мальовничного Плутона — я не вірю в це.

Não, não acredito!

Ні, я не вірю!

Céo e Inferno são concepções sociaes para uso da plebe―e eu pertenço á classe-média.

Небо і Пекло — це соціальні концепції для простолюду, а я належу до середнього класу.

Rezo, é verdade, a Nossa Senhora das Dôres: porque, assim como pedi o favor do senhor doutor para passar no meu acto;

Я, правда, молюся Богородиці Скорботної; тому що, так само як я просив доктора допомогти мені здати іспит,

assim como, para obter os meus vinte mil reis, implorei a benevolencia do senhor deputado; igualmente para me subtrahir á tisica, á angina, á navalha de ponta, á febre que vem da sargeta, á casca de laranja escorregadia onde se quebra a perna, a outros males publicos, necessito ter uma protecção extra-humana.

так само, як я благав депутата про мої двадцять тисяч реалів, так і для того, щоб уникнути туберкульозу, ангіни, гострих ножів, лихоманки, що виникає після скарлатини, слизької апельсинової шкірки, на якій зламалася нога, та інших публічних небезпек, мені потрібна надлюдська захиst.

Ou pelo rapa-pé ou pelo incensador o homem prudente deve ir fazendo assim uma serie de sabias adulações desde a Arcada até ao Paraiso.

Або розумна людина повинна робити мудру лестощь від Аркади до Раю, використовуючи для цього або бритву, або кадило.

Com um compadre no bairro, e uma comadre mystica nas Alturas―o destino do bacharel está seguro.

З другом у районі і містичною подругою на Небесах — доля бакалавра в безпеці.

Por isso, livre de torpes superstições, disse familiarmente ao individuo vestido de negro:

Тому, звільнившись від огидних забобонів, я сказав по-дружньому людині в чорному:

―Então, realmente, aconselha-me que toque a campainha?

— То ви дійсно радите мені постукати у двері?

Elle ergueu um pouco o chapéo, descobrindo a fronte estreita, enfeitada d'uma gaforinha crespa e negrejante como a do fabuloso Alcides, e respondeu, palavra a palavra:

Він трохи зняв капелюх, оголивши вузький лоб, прикрашений завитим чорним волоссям, як у легендарного Алкідіса, і відповів дослівно:

―Aqui está o seu caso, estimavel Theodoro.

— Ось твоя справа, шановний Теодоро.

Vinte mil reis mensaes são uma vergonha social!

Двадцять тисяч реалів на місяць — це соціальний позор!

Por outro lado, ha sobre este globo coisas prodigiosas: ha vinhos de Borgonha, como por exemplo o Romanée-Conti de 58 e o Chambertin de 61, que custam, cada garrafa, de dez a onze mil reis; e quem bebe o primeiro calix, não hesitará, para beber o segundo, em assassinar seu pai...

З іншого боку, на цій планеті є дивовижні речі: є бургундські вина, наприклад Романьє-Конті 1958 року і Шамбертен 1961 року, кожна пляшка яких коштує від десяти до одинадцяти тисяч реалів; і той, хто п'є перший келих, не вагатиметься, щоб випити другий, навіть убивши свого батька...

Fabricam-se em Paris e em Londres carruagens de tão suaves molas, de tão mimosos estofos, que é preferivel percorrer n'ellas o Campo Grande, a viajar, como os antigos deuses, pelos céos, sobre os fôfos coxins das nuvens...

У Парижі та Лондоні виготовляють карети з такими м'якими пружинами, з такими розкішними оббивками, що краще їздити на них по Кампу-Гранде, ніж подорожувати, як давні боги, по небесах на пухких хмарах...

Não farei á sua instrucção a offensa de o informar que se mobilam hoje casas, d'um estylo e d'um conforto, que são ellas que realisam superiormente esse regalo ficticio, chamado outr'ora a «Bemaventurança».

Я не образив би твою освіту, повідомивши, що сьогодні будують будинки такого стилю і комфорту, які краще за все втілюють цю уявну насолоду, яку колись називали "Блаженством".

Não lhe fallarei, Theodoro, d'outros gozos terrestres: como, por exemplo, o Theatro do Palais Royal, o baile Laborde, o Café Anglais...

Я не буду розповідати тобі, Теодоро, про інші земні задоволення: наприклад, про театр у Пале-Рояль, бал Лаборда, кафе Англе...

Só chamarei a sua attenção para este facto: existem sêres que se chamam Mulheres―differentes d'aquelles que conhece, e que se denominam Femeas.

Я просто зверну твою увагу на цей факт: є істоти, яких називають Жінками — вони відрізняються від тих, кого ти знаєш, і кого називають Самками.

Estes sêres, Theodoro, no meu tempo, a paginas 3 da Biblia, apenas usavam exteriormente uma folha de vinha.

Ці істоти, Теодоро, у мою епоху, згідно з Біблією на 3-й сторінці, зовні носили лише лист винограду.

Hoje, Theodoro, é toda uma symphonia, todo um engenhoso e delicado poema de rendas, baptistes, setins, flôres, joias, cachemiras, gazes e velludos...

Сьогодні, Теодоро, це ціла симфонія, всяка хитра і делікатна поезія з мереживок, батисту, атласу, квіткових візерунків, коштовностей, кашеміру, марлевих тканин і велюру...

Comprehende a satísfação inenarravel que haverá, para os cinco dedos de um christão, em percorrer, palpar estas maravilhas macias;―mas tambem percebe que não é com o troco d'uma placa honesta de cinco tostões que se pagam as contas d'estes cherubins...

Зрозумій невимовне задоволення, яке отримують п'ять пальців християнина, коли вони торкаються цих м'яких чудес; але також зрозумій, що не за рахунок чесної монети в п'ять пенні оплачуються рахунки цих херувимів...

Mas ellas possuem melhor, Theodoro: são os cabellos côr do ouro ou côr da treva, tendo assim nas suas tranças a apparencia emblematica das duas grandes tentações humanas―a fome do metal precioso e o conhecimento do absoluto transcendente.

Але у них є щось краще, Теодоро: це волосся кольору золота або кольору темряви, і таким чином у їх коси є символічна поява двох великих спокус людства — жадоби до дорогоцінного металу і знання абсолютного трансцендентального.

E ainda teem mais: são os braços côr de marmore, d'uma frescura de lirio orvalhado; são os seios, sobre os quaes o grande Praxiteles modelou a sua Taça, que é a linha mais pura e mais ídeal da Antiguidade....

І у них є ще більше: це руки кольору мармуру, з свіжістю запареної лілії; це груди, на яких великий Праксітель створив свій Кубок, який є найчистішою і найідеальнішою лінією в античності...

Os seios, outr'ora (na idéa d'esse ingenuo Ancião que os formou, que fabricou o mundo, e de quem uma inimizade secular me veda de pronunciar o nome), eram destinados á nutrição augusta da humanidade;

Груди, колись (у концепції цього наївного Старця, який сформував їх, який створив світ, і чиє ім'я мені заборонено вимовляти через вікову ворожнечу), були призначені для величного годування людства;

socegue porém, Theodoro; hoje nenhuma maman racional os expõe a essa funcção deterioradora e severa; servem só para resplandecer, aninhados em rendas, ao gaz das soirées,―e para outros usos secretos.

але зараз, Теодоро, жодна розумна мати не піддає їх цьому руйнівному і суворому призначенню; вони служать лише для того, щоб сяяти, заховані в мереживок, на вечірньому газі, — і для інших таємних цілей.

As conveniencias impedem-me de proseguir n'esta exposição radiosa das bellezas, que constituem o Fatal Feminino...

Пристойність не дозволяє мені продовжувати цей блискучий екскурс по красі, яка є Фатальною Жінкою...

De resto as suas pupillas já rebrilham....

До речі, їх зіниці вже сяють...

Ora todas estas coisas, Theodoro, estão para além, infinitamente para além dos seus vinte mil reís por mez...

Але всі ці речі, Теодоро, знаходяться за межами, нескінченно за межами твоїх двадцяти тисяч реалів на місяць...

Confesse, ao menos, que estas palavras teem o veneravel sello da verdade!...

Признай, принаймні, що ці слова мають поважну печатку правди!...

Eu murmurei com as faces abrasadas:

Я прошепотів із розпаленим обличчям:

―Teem.

―Вони мають.

E a sua voz proseguiu, paciente e suave:

І його голос продовжував, терпляче і м'яко:

―Que me diz a cento e cinco, ou cento e seis mil contos?

―А що скажеш про сто п'ятдесят або сто шістдесят тисяч реалів?

Bem sei, é uma bagatella... Mas emfim, constituem um começo; são uma ligeira habilitação para conquistar a felicidade.

Я знаю, це дрібниця... Але, зрештою, це початок; це невелика можливість завоювати щастя.

Agora pondere estes factos: o Mandarim, esse Mandarim do fundo da China, está decrepito e está gottoso: como homem, como funccionario do celeste imperio, é mais inutil em Pekin e na humanidade, que um seixo na bocca d'um cão esfomeado.

Тепер подумайте про ці факти: Мандарин, цей Мандарин із глибини Китаю, старий і немічний: як людина, як чиновник Небесної імперії, він більш непотрібний у Пекіні та для людства, ніж камінь у пащі голодної собаки.

Mas a transformação da substancia existe: garanto-lh'a eu, que sei o segredo das coisas...

Але трансформація матерії існує: я гарантую вам, що знаю секрет речей...

Porque a terra é assim: recolhe aqui um homem apodrecido, e restitue-o além ao conjuncto das fórmas como vegetal viçoso.

Бо земля така: вона приймає тут згнилого чоловіка і повертає його згодом до сукупності форм як здорового рослини.

Bem póde ser que elle, inutil como Mandarim no Imperio do Meio, vá ser util n'outra terra como rosa perfumada ou saboroso repôlho.

Може бути, що він, непотрібний як Мандарин у Середній імперії, стане корисним на іншій землі як пахуча троянда або смачний редька.

Matar, meu filho, é quasi sempre equilibrar as necessidades universaes.

Вбивати, мій сину, це майже завжди врівноважувати універсальні потреби.

É eliminar aqui a excrescencia para ir além supprir a falta.

Це усувати зайве тут, щоб потім задовольнити нестачу.

Penetre-se d'estas solidas philosophias.

Зрозумійте ці міцні філософії.

Uma pobre costureira de Londres anceia por vêr florir, na sua trapeira, um vaso cheio de terra negra: uma flôr consolaria aquella desherdada; mas na disposição dos sêres, infelizmente, n'esse momento, a substancia que lá devia ser rosa é aqui na Baixa homem d'Estado...

Бідна кравчиня з Лондона прагне побачити, як у її віконці розквітне вазон із чорною землею: квітка втішила б цю нещасну; але, на жаль, у розташуванні істот у цей момент речовина, яка мала б бути трояндою, є тут державним діячем...

Vem então o fadista de navalha aberta, e fende o estadista; o enxurro leva-lhe os intestinos; enterram-no, com tipoias atraz;

Тоді приходить фадіста з відкритою бритвою і розрізає державного діяча; потік води забирає його кишки; його ховають із сідлами назад;

a materia começa a desorganisar-se, mistura-se á vasta evolução dos atomos―e o superfluo homem de governo vai alegrar, sob a fórma de amor perfeito, a agua furtada da loura costureira.

матерія починає розпадатися, змішується з величезним розвитком атомів – і зайвий державний діяч буде радувати під виглядом досконалого кохання красиву кравчиню, яка краде воду.

O assassino é um philanthropo!

Вбивця – філантроп!

Deixe-me resumir, Theodoro: a morte d'esse velho Mandarim idiota traz-lhe á algibeira alguns milhares de contos.

Дозвольте мені підсумувати, Теодоро: смерть цього старого дурного Мандарина принесе вам у кишеню кілька тисяч кондор.

Póde desde esse momento dar pontapés nos poderes publicos: medite na intensidade d'este gozo!

Відтепер ви можете нападати на державні органи: поміркуйте над інтенсивністю цього задоволення!

É desde logo citado nos jornaes: reveja-se n'esse maximo da gloria humana!

Його негайно цитують у газетах: насолоджуйтеся цим піком людської слави!

E agora note: é só agarrar a campainha, e fazer ti-li-tin.

А тепер зверніть увагу: просто схопіть дзвінок і зробіть тілі-тілін.

Eu não sou um barbaro: comprehendo a repugnancia d'um gentleman em assassinar um contemporaneo: o espirrar do sangue suja vergonhosamente os punhos, e é repulsivo o agonisar d'um corpo humano.

Я не варвар: розумію огиду джентльмена до вбивства сучасника; кров на руках – це ганебно, а агонія людського тіла – це відраза.

Mas aqui, nenhum d'esses espectaculos torpes...

Але тут немає жодного з цих огидних видовищ...

É como quem chama um criado...

Це наче викликати слугу...

E são cento e cinco ou cento e seis mil contos; não me lembro, mas tenho-o nos meus apontamentos...

І це сто п'ятнадцять або сто шістнадцять тисяч кондор; не пам'ятаю точно, але у мене це є в записах...

O Theodoro não duvída de mim. Sou um cavalheiro:―provei-o, quando, fazendo a guerra a um tyranno na primeira insurreição da justiça, me vi precipitado d'alturas que nem Vossa Senhoria concebe...

Теодоро не сумнівається у мені. Я джентльмен: я довів це, коли, ведучи війну проти тирана у першому повстанні за справедливість, я кинувся з висоти, яку навіть ваша світлість не може уявити...

Um trambulhão consideravel, meu caro senhor!

Це значний подвиг, мій дорогий пане!

Grandes desgostos!

Великі нещастя!

O que me consola é que o OUTRO está tambem muito abalado:

Те, що мене втішає, це те, що ІНШИЙ теж дуже збентежений:

porque, meu amigo, quando um Jehovah tem apenas contra si um Satanaz, tira-se bem de difficuldades mandando carregar mais uma legião d'archanjos; mas quando o inimigo é o homem, armado d'uma penna de pato e d'um caderno de papel branco―está perdido...

бо, мій друже, коли у Єгови є тільки Сатана проти нього, він легко виходить із труднощів, пославши ще один легіон архангелів; але коли ворог – це людина, озброєна гусячим пером і білим паперовим зошитом – він програє...

Emfim são seis mil contos.

Зрештою, це шість тисяч кондор.

Vamos, Theodoro, ahi tem a campainha, seja um homem.

Ну ж бо, Теодоро, там дзвінок, будь чоловіком.

Eu sei o que deve a si mesmo um christão.

Я знаю, що християнин повинен собі самому.

Se este personagem me tivesse levado ao cume d'uma montanha na Palestina, por uma noite de lua cheia, e ahi, mostrando-me cidades, raças e imperios adormecidos, sombriamente me dissesse:―«Mata o Mandarim, e tudo o que vês em valle e collina será teu»,―eu saberia replicar-lhe, seguindo um exemplo illustre, e erguendo o dedo ás profundidades constelladas:―«O meu reino não é d'este mundo!»

Якби ця людина завела мене на вершину палестинської гори у ніч повного місяця і, показуючи мені заснулі міста, нації та імперії, сказала б мені: "Вбий мандарина, і все, що ти бачиш у долині та на пагорбі, стане твоїм", – я міг би відповісти їй, наслідуючи славний приклад, і піднявши палець до зіркового неба, сказати: "Моє царство не від цього світу!"

Eu conheço os meus authores. Mas eram cento e tantos mil contos, offerecidos á luz d'uma vela de stearina, na travessa da Conceição, por um sujeito de chapéo alto, apoiado a um guarda-chuva...

Я знаю своїх авторів. Але це були сотні тисяч кондор, запропонованих при світлі стеаринової свічки на вулиці Консейсаціон чоловіком у циліндрі, що спирався на парасольку...

Então não hesitei. E, de mão firme, repeniquei a campainha.

Тому я не вагався. І, твердо, я натиснув на дзвінок.

Foi talvez uma illusão; mas pareceu-me que um sino, de bocca tão vasta como o mesmo céo, badalava na escuridão, através do Universo, n'um tom temeroso que decerto foi acordar sóes que faziam né-né e planetas pançudos resonando sobre os seus eixos...

Може бути, це була ілюзія; але мені здавалося, що дзвінок, з таким же широким ротом, як і саме небо, дзвонив у темряві, через Всесвіт, зляканим тоном, який, без сумніву, пробуджував сонце, що крутилося на своїй осі, і пухкі планети, що дзвонили на своїх осях...

O individuo levou um dedo á palpebra, e limpando a lagrima que ennevoára um instante o seu olho rutilante:

Людина підніс палець до ока і витер сльозу, яка на мить затьмарила його блискучий очей:

―Pobre Ti-Chin-Fú!...

– Бідний Ті-Чін-Фу!...

―Morreu?

– Він помер?

―Estava no seu jardim, socegado, armando, para o lançar ao ar, um papagaio de papel, no passatempo honesto d'um Mandarim retirado,―quando o surprehendeu este ti-li-tin da campainha.

– Він був у своєму саду, займаючись, готуючись кинути в повітря паперового папуга, в чесному занятті відставного мандарина, – коли його здивував цей дзвінок.

Agora jaz á beira d'um arroio cantante, todo vestido de sêda amarella, morto, de pança ao ar, sobre a relva verde: e nos braços frios tem o seu papagaio de papel, que parece tão morto como elle.

Тепер він лежить біля співливого струмка, весь у жовтому шовку, мертвий, з роздутим животом, на зеленій траві; а в його холодних обіймах його паперовий папуга, який здається таким же мертвим, як і він сам.

Ámanhã são os funeraes. Que a sabedoria de Confucio, penetrando-o, ajude a bem emigrar a sua alma!

Завтра будуть похорони. Нехай мудрість Конфуція, проникаючи в нього, допоможе його душі благополучно відійти!

E o sujeito, erguendo-se, tirou respeitosamente o chapéo, sahiu, com o seu guarda-chuva debaixo do braço.

І людина, вставши, шанобливо зняв капелюх і вийшов, несучи свій парасоль під пахвою.

Então, ao sentir bater a porta, afigurou-se-me que emergia d'um pesadêlo. Saltei ao corredor. Uma voz jovial fallava com a Madame Marques; e a cancella da escada cerrou-se subtilmente.

Потім, відчувши, як закрилася двері, мені здалося, що я вийшов із сну. Я вискочив у коридор. Молодий голос розмовляв з мадам Маркес; і двері сходової кімнати тонко закрилися.

―Quem é que sahiu agora, ó D. Augusta?―perguntei, n'um suor.

– Хто зараз вийшов, пані Августа? – запитав я, в поті.

―Foi o Cabritinha que vai um bocadinho á batota...

– Це був Кабритінья, який пішов на хвилинку пограти в карти...

Voltei ao quarto: tudo lá repousava tranquillo, identico, real. O in-folio ainda estava aberto na pagina temerosa. Reli-a: agora parecia-me apenas a prosa antiquada d'um moralista caturra; cada palavra se tornára como um carvão apagado...

Я повернувся до кімнати: все там спокійно, незмінно, реально. Ін-фоліо все ще було відкрите на тривожній сторінці. Я перечитав її: тепер вона здавалася мені просто старомодною прозою хитрого мораліста; кожне слово стало, як вигасне вугілля...

Deitei-me:―e sonhei que estava longe, para além de Pekin, nas fronteiras da Tartaria, no kìosque d'um convento de Lamas, ouvindo maximas prudentes e suaves que escorriam, com um aroma fino de chá, dos labios de um Buddha vivo.

Я ляг: – і мені снилося, що я був далеко, за Пекіном, на кордонах Тартарії, в кіоску монастиря лам, слухаючи мудрі та лагідні вислови, що лилися з уст живого Будди, з тонким ароматом чаю.